Основна теорія радіочастотного циркулятора та радіочастотного ізолятора

У мікрохвильовій технології радіочастотний циркулятор та радіочастотний ізолятор – це два важливі феритові пристрої, які в основному використовуються для регулювання та ізоляції мікрохвильових сигналів.
Основна характеристика цих пристроїв полягає в їхній невзаємності, що означає, що втрати сигналу невеликі під час прямої передачі, тоді як під час зворотної передачі він поглинає більшу частину енергії.
Ця характеристика визначається взаємодією між магнітним полем та мікрохвильовим феритом.
Магнітне поле забезпечує основу для невзаємності, тоді як ферит визначає резонансну частоту пристрою, тобто його реакцію на певну мікрохвильову частоту.

Принцип роботи радіочастотного циркулятора полягає у використанні магнітного поля для керування мікрохвильовими сигналами. Коли сигнал надходить з одного вхідного порту, він направляється до іншого вихідного порту, тоді як зворотна передача практично блокується.
Ізолятори йдуть далі в цьому напрямку, не тільки блокуючи зворотні сигнали, але й ефективно ізолюючи два сигнальні шляхи, щоб запобігти інтерференції між сигналами.

Варто зазначити, що якщо є лише магнітне поле без мікрохвильового фериту, передача сигналів стане взаємною, тобто ефект прямої та зворотної передачі буде однаковим, що, очевидно, не відповідає конструктивному призначенню радіочастотного циркулятора та радіочастотного ізолятора. Тому присутність фериту є вирішальною для досягнення функціональності цих пристроїв.